Фінансова
грамотність учнів як чинник їхньої успішної економічної соціалізації
Шляхи формування ключових компетентностей учнів на уроках природознавства та географії
Шляхи формування ключових компетентностей учнів на уроках природознавства та географії
Районне методичне об'єднання
вчителів географії
Нижньосірогозького району
Херсонської області
2017-2018 н.р.
Районне методичне об'єднання
вчителів географії
Нижньосірогозького району
Херсонської області
2017-2018 н.р.
Самостійні роботи при
вивченні Світового океану
Школярі проявляють великий інтерес до вивчення Світового океану та його
частин. Одна з причин цього - все більш зростаючий потік інформації про проблеми , загадки ,
гіпотези та відкриття Світового океану.
Вимоги сучасної програми та зміст
підручника націлений на те, щоб не тільки сформувати певні основні знання,
але й надати інформації науковий
характер.
Програма з географії орієнтує вчителя на
розвиток у школярів самостійності й ініціативи – якостей, які сприяють
активізації творчих сил. У досягненні цієї
мети чимала роль належить організації
самостійних робіт учнів, без яких неможливим є сучасний навчальний
процес.
Найбільші труднощі в проведенні
самостійних робіт в класі визиває
питання організаційного характеру. Часто
структура уроків однакова, не дивлячись на різний характер матеріалу,
дидактичні завдання уроку та ступень підготовки учнів. Це відбивається і на самостійних роботах,
коли вчитель пропонує їх тільки на етапі закріплення вивченого матеріалу. Таким
чином , можливість набуття нових знань
при виконанні самостійних робіт
не велика.
У своїй роботі при вивченні теми Світового океану у 6 – 7
класах я використовую самостійні
роботи. Зокрема на другому уроці
вивчення теми «Гідросфера» у 6 класі
«Світовий океан та його частини» даю нижченаведені завдання .
Завдання
1
В зошиті в клітинку олівцем малюємо квадрат, який відповідає
поверхні земного шару (масштаб: одна клітинка – 2 млн. км2) :
а) відрахувати в лівій частині квадрату
таку кількість клітинок, яка буде відповідати
загальній площі суходолу;
б) у правій частині відрахувати кількість клітинок, яка
відповідає площі Світового океану. Зафарбувати ці клітинки блакитним кольором і
поділити їх на частки, які відповідають площі окремих океанів;
в) надпишіть назви океанів і розміри їх площ в квадратних кілометрах.
При підрахунках клітинок, відповідних площ
океанів, необхідна допомога вчителя. Це скоротить час виконання роботи. Така
графічна самостійна робота активізує зорову пам'ять і сприяє успішному
засвоєнню матеріалу.
Завдання
На контурній карті півкуль надпишіть назви
морів і заток, перерахованих у підручнику.
Завдання
Зобразити графічно найвищу гору земного
шару (Еверест, 8848м) та найбільші западини Тихого, Атлантичного та Індійського
океанів, користуючись однаковим вертикальним масштабом відкладаючи висоту гори у верх від нульової
лінії, а глибину у низ.
Завдання
Здійсніть подорож картою з Одеси до Нью - Йорку та вкажіть , як
змінюються глибини океану на вашому шляху. Визначте, де шлях проходить материковим шельфом, де перетинає материковий
схил і підводні хребти і де проходить над ложем океану.
Завдання
Здійсніть уявну подорож від берегів
Індокитаю до берегів Америки по 100 пн. ш. і визначте по фізичній карті півкуль глибини
, які зустрічаються на вашому шляху.
Завдання
Визначте по фізичній карті півкуль, які моря Європи та Азії розташовані на
материковому шельфі.
На уроці по темі «Властивості вод Світового
океану» можна виконати ще одну графічну самостійну роботу, яка допоможе учням наглядно побачити кількість солі у 1 л
води.
Завдання
В зошиті накресліть квадрат 10х10
клітинок. Кожна клітинка відповідає 10г води. Відповідно, весь квадрат
відповідає 1000г, або 1л морської води. Залиште не зафарбованим ту кількість
клітинок , яка буде відповідати 35г. решту зафарбуйте у блакитний колір.
Під час пояснення нового матеріалу уроку
«Водні маси, течії Світового океану» у 7 класі після засвоєння учнями
особливостей течій Світового океану і нанесення їх на контурну карту можна
запропонувати невеличкі самостійні завдання на відтворення готових знань та їхнє застосування у нових
ситуаціях.
Завдання
1
варіант
1. Які течії приносять теплу воду в помірні
широти?
2. Чому на північному заході Європи
температура січня в декілька разів вища ніж на північному сході?
2 варіант
1. Які течії приносять холодну воду в
тропічний пояс?
2. Чому на крайніх західних узбережжях
материків тропічних широт випадає так
мало опадів?
3 варіант
1. Які узбережжя материків вздовж 50-600
пн. ш. омивають води холодних течій?
2. Чому на східному узбережжі Північної
Америки вздовж 600 пн. ш. опадів випадає менше, ніж на тій же
паралелі в Західній Європі?
Наступне завдання можна
використовувати на уроці по темі
«Кліматичні пояси та типи клімату Світового океану». Ці завдання сприяють
приведенню засвоєного матеріалу в певну
систему, виявленню причинно-наслідкових
зв’язків . Результати їх
виконання можуть бути виражені в вигляді таблиці.
Завдання
Проаналізував фізичну карту світу,
кліматичну карту світу, заповніть таблицю «Вплив теплих та холодних течій на
кліматичні особливості
узбереж»
І як підсумок вивченого матеріалу учням
можна запропонувати ще один вид самостійної роботи , а саме скласти «Лоцію океану». Лоцією називають книгу, яка
містить детальний опис водного басейну. Ось такий опис океану и роблять учні на
уроці, визначають за картами атласу притаманні океану особливості, самостійно
відповідають на питання плану і оформлюють роботу на контурній карті.
Запропоновані самостійні роботи по
вивченню Світового океану здійснюють позитивний вплив на міцність та глибину
знань, отриманих в початкових курсах фізичної географії, на розвиток розумової діяльності учнів.
ВИДАТНІ
ПАМЯТНИКИ ПРИРОДИ ТА АРХЕТЕКТУРИ ТАВРІЙСЬКОГО КРАЮ
КУРГАН
ОГУЗ
Нівіна
Наталія Петрівна
Золоте коріння
народу - в його минувшині. Там витоки, цілющі джерела і культури, звичаїв,
менталітету. Розчистити, зберегти ці оазиси - завдання дослідниці давнини -
археології.
Дослідження і
охорона пам'яток історії і культури, справа збереження і вивчення матеріальних
і духовних скарбів свого народу є одним з першочергових завдань цивілізованого
суспільства. Це важливе питання поставлене на законну, державну основу і в
нашій країні. Це безпосередньо стосується і археологічних пам'яток, які є
важливим джерелом для висвітлення давньої історії людства.
Серед різноманітних
археологічних матеріалів найбільше значення для висвітлення історії людського
суспільства мають знаряддя праці, які є продуктом своєї епохи і показником тих
суспільних відносин, за яких відбувається праця. Виходячи з усього сказаного
вище, археологічні дані слід розглядати як повноцінні наукові джерела, на базі
яких простежується тривалий період історії людства, встановлюються
закономірності його розвитку. В цілому пам'ятки археології чітко поділяються на
дві основні групи: місця поселень стародавніх людей (стоянки, поселення,
селища, городища та міста) і місця поховань (кургани, ґрунтові могильники, окремі могили). Археологія –
наука точна. Вона ґрунтується не просто на
гіпотезах, а на строгих наукових фактах.
Багато загадок
ховає земля нашого краю. Скільки книг наукових та художніх написано про
скіфів,починаючи від Геродота..
Понад 100 скіфських
курганів свідчать про давню
і славну історію.
Своїм скіфським золотом з курганів Дієва, Козла та Огузу Сірогози
знані в усьому світі.
Найбільш визначною археологічною пам’яткою
Сірогозщини є скіфський царський курган
Огуз, найбільший у Надчорномор’ї.
Він розташований поблизу Нижніх Сірогоз. Знахідки з нашого
кургану є окрасою скіфських колекцій Ермітажу та Національного музею
дорогоцінностей.
За історією
вивчення сірогозьких курганів можна писати захоплюючу пригодницьку повість. Тут
є все: і казкові скарби, і всесвітньо відомі професори, і золота лихоманка
кладошукачів. Розкопки почались в 1865 році, в ході яких було знайдено золото
скіфської знаті.
Курган Огуз
Колись на цьому
місці розташовувався величний скіфський курган «Огуз». В результаті
багаторічних археологічних розкопок його насип було повністю знищене з лиця
землі. Від красеня кургану не залишилося каменя на камені». І ось вперше в
історії вітчизняної археології було прийнято рішення відновити знищену
розкопками насип. Легко сказати...
До розкопок царський курган Огуз був
найбільшим курганам України, а можливо і всієї Європи. Його висота перевищувала
20 метрів при діаметрі більше трьохсот, а в давнину він був ще вище. Десять
сезонів археологічних розкопок в різні роки з 1891 по 1981 роки дали безцінний
науковий матеріал. Крім того, як і годиться царському кургану, Огуз був
буквально нашпигований коштовностями. Важко навіть уявити собі первісний обсяг
його багатства. В пробурених ходах стародавніми грабіжниками знайдені сотні
предметів із золота і срібла. Схоже золото тягали мішками. У 1901-1902 роках після перших розкопувальних сезонів населення навколишніх сіл охопила
справжня «золота лихоманка».
Археологічними методами Огуз датується
серединою четвертого століття до нашої ери. Це була епоха царя Атея - час
найвищого розквіту Скіфської держави. На думку деяких археологів саме Атей і
був похований в центральній, найбагатшій могилі Огуза.
». Курган був оперезаний насипним валом, між курганом і валом був рів глибиною
понад 2 метри.
Лише об'єднані
зусилля археологів чотирьох поколінь дозволили одержати повну картину будови
цієї видатної поховальної пам'ятки. Курган містив: центральну поховальну
споруду із ступінчастим склепом і пов'язані з цією спорудою могили вартового й
чотирьох коней, а також Північну й Південну могили, впущені до вже існуючого
насипу.
Центральна
поховальна споруда кургану складалася із вхідної ями з чотирма нішами по кутах
й сліпим ходом; довгого підземного коридору, величезного квадратного в плані
котловану, у стінках якого містилися три ніші. До котловану вели два
спуски-пандуси у його центральній частині було споруджено камінний склеп площею
близько 41 квадратних метри. За
архітектурними особливостями склеп Огуза можна віднести до тих боспорських
склепів, які будували Давні греки. Очевидно й склеп Огузу споруджували наймані
грецькі майстри.
При закінченні
досліджень кургану, 1981 року, було віднайдено відособлену кінську могилу, що
знаходилася на захід від котловану на стежці в тілі кургану. Тут було поховано
чотирьох коней — троє прикрашені золотою вуздою й засідлані, на грудях у двох
бронзові бляхи, четвертого коня загнуздано «культовою» вуздою з кликів тварин і
незасідланого .
Відкрита 1980 року Північна могила також виявилася
пограбованою, але в ґрунті заповнення вхідної ями та підземної поховальної
камери вдалося зібрати чимале решток поховального інвентарю.
У могилі була
похована дружина чи донька скіфського царя, тому серед знахідок домінували
дрібні золоті прикраси та аплікативні бляшки від одежі — загалом близько 6 тис.
предметів. Серед них сережка у вигляді скульптурного зображення сфінкса, бляшки
з ликом Великої скіфської богині та скіфом, що стоїть перед нею, а також бляшки
із зображеннями персонажів античної міфології: Афіни. Аполлона, Геракла,
Горгони: підвіски у вигляді лева, барана, чоловічих облич.
Особливе місце у комплексі золотих виробів посідають
декілька зразків мікроскульптури (мініатюрних об'ємних виробів)
Південна могила
знаходилася у 56 метрах на південь від центру кургану, поблизу вхідної ями
центральної поховальної споруди та з'єднувалася з нею грабіжницьким ходом.
Могила була, власне, катакомбою глибиною 4,4 метри з підземною камерою площиною
близько 24 м². Через стародавнє пограбування інформація стосовно цієї могили була
мінімальною. Можна лише припустити, що поховано в ній було жінку царського
роду.
На туристичних
маршрутах увагу туристів все більше привертають пам'ятки найдавнішої історії
людства, зокрема, первісної археології. Вони поділяються на нерухомі (місця
первісних стоянок, кургани, поховання тощо), а також рухомі (знаряддя праці,
речі побуту, прикраси тощо), виявлені під час розкопок. Як правило, останні
зберігаються в музеях, поповнюючи музейні експозиції. І ті й інші пам'ятки
являють собою об'єкти туризму. Справа полягає в тому, як краще налагодити їх
використання для потреб туризму.
Курган Огуз, мабуть, одна з найбільш яскравих історичних
пам'яток нашої області. І не тільки в масштабах України. Насип кургану, нехай
навіть штучне відновлення, могла б стати місцем паломництва численних туристів.
Література :
1.
Безух Ю. В. На перехресті світових шляхів. Мелітополь,
2006.- 308 с.
2. Безух
Ю.В. Квітка степова. Історія , природа та побут Північної Таврії. – Херсон:
Персей .- 2001. -400с.
3. В.
Ніколаєнко «Булава». - 23.03.2000.- стр.
16
4. Вікіпедія
5.
Офіційний сайт
Нижньосірогозокого району
Т
О П О
Н І М
І К А
Р І Д
Н О Г
О К Р
А Ю
Нівіна Наталія Петрівна
Першою
ознакою будь-якого географічного об'єкта є його назва. Середовище, в якому живе
людина, це не тільки його квартира, місце роботи, транспорт, а й географічні назви,
без яких не можна визначити місцезнаходження будь-якого об'єкта. Вони створюють
певну ауру навколо людини, впливаючи на її життя. Тому в минулому назви ніколи
не давалися випадково. Вони влучно відтворювали особливості природи тієї чи
іншої місцевості, її природні багатства, а також економічні, історичні,
культурні та побутові умови життя людей. Галузь знань, що всебічно вивчає географічні
назви — їх походження, смислове значення, зміни в написанні, вимову,
називається топонімікою.
Багато географічних назв збереглося з давніх
часів. Тому топоніміка — це ніби мова землі, яка розповідає про свої багатства,
історію, таємниці, щастя і горе народу. Отже, ороніми (назви об'єктів суходолу)
та гідроніми (назви водних об'єктів) є цінними пам'ятками нашої культури, які
так само, як і архітектурні пам'ятки, потребують державної охорони.Саме
географічні назви – топоніми, за умовою наукового підходу до їх вивчення,
здатні надати багато відомостей про минулі історичні епохи, географічні типи
господарювання й процеси опанування українським народом геопростору.
Правильно
пояснити ту чи іншу назву, розкрити її смислове значення і походження – означає
отримати важливу інформацію про минуле свого краю: його природні умови,
економіку, етнічний склад населення, історичні події тощо. Ця особливість
географічних назв використовується в історичних та географічних дослідженнях
для реконструкції ландшафтів минулого, вивчення особливостей освоєння
території, виявлення зниклих ареалів рослин чи тварин. Але щоб одержати таку
поглиблену інформацію, потрібно досліджувати їх сукупність, сформовану під
впливом характерних географічних або історичних умов.Для топоніміки характерні
свої специфічні методи досліджень. Основну роль відіграють польові дослідження,
збір первинного матеріалу, виявлення природних, історичних і етнографічних
особливостей певного регіону, особливостей, які визначають своєрідність
топонімів. Топоніміка використовує методи, які притаманні історичній науці, -
роботу з архівними матеріалами, аналіз письмових джерел. На службу топоніміці
поставлені методи, які властиві географічній науці - картографічний, просторово-порівняльний
та ін.
Змінюється
людство, зазнає змін населення, але ономастичні назви залишаються. Такі назви
становлять собою правдивий мовний релікт, якнайкраще збережений залишок мови,
якою за давнини розмовляли тутешні люди.
Серед
географічних назв – топонімів важлива роль належить гідронімам - назвам водних
об’єктів. Вони є найбільш давніми з усіх географічних назв і несуть древню
інформацію про народи, природу та особливості регіону.
Назва
найбільшої не тільки в нашому районі, ай по всій області балки – Великі
Сірогози, перекладається як Жовтий Бик. Це татарське слово. Культ бика був дуже
поширений в стародавні часи, в межиріччі Дніпра і Молочної. Наша балка – це
залишки колишньої могутньої водної системи відомої Геродоту як ріка Гіпакіріс. Протікаючи межами району балка перетинає
безліч великих та малих подів які мають цікаві назви : Каїш-Капкан, а точніше
Малий Каїшкапканський (в районі с. Новопетрівка) та Великий Каїшкапканський (в
районі с. Анатоліївка) поди . Каїш
перекладається як кривий, або шкіряний пояс. Тобто Каїш-Капкан – криве
болото, схоже на шкіряний пояс . Поблизу
села Косаківка знаходиться під Тумузла в перекладі болото, а старі карти називають його Прогнойним, що за змістом
перекликається з попередньою назвою. В
районі с. Верхні Сірогози у балку впадає
Уварова , або як її називають Німецька
балка. Тут був єдиний у нашому районі німецький хутір Розенгоф, який належав
Фальц-Фейну. В Нижніх Торгаях балка
Великі Сірогози приймає свою найбільшу притоку – балку Торгаї. Більшість дослідників перекладають цю назву
як горобці. В
Нижніх Торгаях існує така легенда… Літо.
Вкритий маревом степ, яким рухається величезна орда. Ревуть верблюди, іржуть
коні, мукають корови, бекають вівці, чути посвист батогів та гортанні викрики
кочовиків. Стоїть густа курява. Здається ніщо не може спинити орду в її
повільному та неухильному русі. І раптом... Що це? З - під ніг передніх коней
злітають маленькі сіренькі пташки. Їх спочатку десятки, потім
сотні, тисячі, цілі хмари. “Торгай, торгай!”- кричать стривожені кочовики.
Зупиняються злякані коні та інша скотина. Задні напирають на передніх. І
сталося диво: маленькі пташки зупинили величезну орду. Місце це запам’яталося
кочовикам і отримало назву Торгаї .Торгай - це тюркське прізвище і правильніше
його перекласти як маленька пташка, степовий жайворонок.
Місце
впадіння Торгайської балки в Сірогозьку зараз називають Чокрак, яке іноді перекладають як чагарник, від чикне - густий
чагарник. Але правильніше перекласти як чекрак, чьокрак-здорова, жива (солодка) вода, джерело.
Донедавна там ще був колодязь з доброю
водою.
Через
Братське та Степне 1 тече балочка, яку іноді називають Шевченківською (за
назвою колишнього господарства), або Первовою, від Степного-Першого. Дехто із
старих людей пам’ятає і древню назву Турбай. Тур - стій,стань. Бай - пан, багач, богатир.
Отже, Турбай- зупинка, стоянка
бая.Тур може бути також і власним ім’ям. На місці Братського було село
Вознесенка. А вище нього розташоване село Садове через яке протікає балка Ульконбескенли. Кен - широкий.
Широка балка. Всі ці балки впадають у
Великий Агайманський під. Агаймани
перекладають як багате місце. Існує інший переклад як Зелена Долина. Татари ж
пропонують інші варіанти перекладу: Гайман – брати, старший я, або Акийман –
чоловік я. Ак – білий, айман – таз
(посуд)
Місцеві
назви - усне джерело, яке допомагає вивчати рідну історію, береже пам'ять про
різні події та людей, які тут жили.
Торгай,
Торгаї зазвичай перекладають як горобці. Але ці птахи тримаються людських осель і не люблять відкритий степ. Правильніше, логічніше перекласти цю назву як
жайворонок. Точна дата заснування села
невідома, але вважається, що це відбулося в 1840 році. Люди почали селитися вздовж лівого берега балки і цей край отримав назву Сергіївка. В місці злиття двох балок були джерела з чудовою
солодкою водою, отож ця місцина й зберегла назву Чокрак. Ще всю «торгайську» частину села звали Слобода, бо її перші
поселенці користувалися певними пільгами – свободами. Інші поселенці селяться на лівому березі
балки Великі Сірогози це були групи селян з Полтавської губернії , тому ця
частина села отримала назву Хохли, пізніше – Червоний Куток. І сьогодні в селі ще є вулиця яку місцеві
мешканці називають Сергіївка, а край села, який розташований вище балки іноді
називають Хохлами.
Географічні
назви виконують адресну функцію щодо конкретних географічних об’єктів, а закладена
в них інформація містить відомості про форму, величину, властивості цих
об’єктів та їх значення в житті людини. Цим топоніміка дуже важлива для
історичної географії та інших географічних дисциплін, з точки зору яких вона
давно вже є джерелом наукової інформації та допоміжною географічною
дисципліною.
Література
1.
Безух Ю. В. На перехресті світових шляхів. Мелітополь,
2006.- 308 с.
2. Безух
Ю.В. Квітка степова. Історія , природа та побут Північної Таврії. – Херсон:
Персей .- 2001. -400с.
3. Стрижак
О.С. Назви річок Запоріжжя і Херсонщини. К: Наукова думка, 1967.
4. Природа
Херсонської області. Фізико-географічний нарис. К: Фітосо
ціоцентр,
1998
5. Памятники
природы Херсонской области под редакцией А.Е. Вирлича.
Симферополь : Таврия, 1984
6. Безух Ю.В. Звідки
ця назва. «Червоний промінь»
7.
Безух Ю.В.Загадки
Геродота „Наддніпрянська правда”. №106.
15.08.1997
Комментариев нет:
Отправить комментарий